Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вплутувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вклепувати — (укле/пувати), ую, уєш, недок., вклепа/ти (уклепа/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Клепаючи щось, вправляти, вставляти в що небудь. 2) перен., розм. Вплутувати в яку небудь справу (звичайно неприємну). 3) тільки док., розм., рідко. Те саме, що… … Український тлумачний словник
вплітати — I (упліта/ти), а/ю, а/єш, недок., вплести/ (уплести/), ету/, ете/ш, док., перех. 1) Плетучи, вкладати, увивати що небудь у щось. || Встромляти, вплутувати руку, кігті і т. ін. у волосся, вовну тощо. 2) перен. Вводити, вставляти що небудь окреме,… … Український тлумачний словник
вплутати — див. вплутувати … Український тлумачний словник
вплутування — (уплу/тування), я, с. Дія за знач. вплутувати (уплу/тувати) … Український тлумачний словник
примішувати — ую, уєш, недок., приміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Додавати що небудь до чогось, перемішуючи; додавати якусь домішку до чогось. || у сполуч. зі сл. голос, перен. Приєднуватися до чийогось співу. || перен. Вставляти певного стилю слова, фрази … Український тлумачний словник
